Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викохувати

Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл. 1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Ном. № 9223. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Мет. Викохала, випестила, та й обоє покинули. МВ. І. 153. Викохала свою дівочу красу. Левиц. І. 37. 2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати? Шевч. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКОХУВАТИ"
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Сироїжечка, -ки, ж. Ум. отъ сироїжка.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.