Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викашлюватися

Викашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. викашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Выкашливаться, выкашляться. Аф. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАШЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАШЛЮВАТИСЯ"
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Відсипатися, -паюся, -єшся, гл. Отсыпаться. Три ночі не спав, тепер буду відсипатися.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Желех. Мої люб'ята! (обращеніе).
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Прихапцем, прихапці, нар. 1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день. Н. Вол. у. 2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Усправедливити Cм. усправедливлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАШЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.