Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виказувати

Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл. 1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Г. Барв. 293. Виказує на тебе, що ти з ним крав. Екатер. у. 2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКАЗУВАТИ"
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Желех. Коні чалапкают. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.