Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викінчити

Викінчити Cм. викінчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКІНЧИТИ"
Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Посуботіти, -тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти. Ном. № 541.
Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.