Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

реторика

Реторика, -ки, ж. 1) Риторика. 2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари. К. ПС. 67. 3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОРИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОРИКА"
Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Познайомити, -млю, -миш, гл. Познакомить.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕТОРИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.