Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретор

Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОР"
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. МВ. І. 78. Вона як пташка киличе.
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив... Єв. Мр. VI. 21.
Недорісток, -тка, м. 1) Недоросль. 2) Карликъ.
Нетямний, -а́, -е́ Безчувственный, находящійся въ безсознательномъ состояніи. Та й повінчала нетямну вже мертву. К. ПС. 21. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу нетямну людину. К. МБ. XI. 146.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.