Тлумачення / значення слова "РЕШІТКА" | Словник української мови. Словник Грінченка

решітка

Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТКА"

Сховати оригінал сторінки

Баус, -са, м. = ус. Вх. Лем. 390.

повністю...

Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.

повністю...

Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться. Ном. № 6432.

повністю...

Захи́лий, -а, -е. Хилый, изнуренный. Шевч. 437.

повністю...

Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.

повністю...

Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?

повністю...

Наверті́ти Cм. навірчувати.

повністю...

Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.

повністю...

Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.

повністю...

Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.

повністю...