Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диковина

Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКОВИНА"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Біжак, -ка, м. Степная узенькая тропинка. Новомоск. у.
Більшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться большимъ, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Дещо. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. К. ДС. 27. 2) Подростать. діти більшають — більшають і клопоти. Дѣти подрастаютъ — увеличиваются и хлопоты.
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Доторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.