Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

реторва

Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОРВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТОРВА"
Барвисто нар. Цвѣтно, разноцвѣтно, цвѣтисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Закру́кати, -каю, -єш, гл. Закаркать. Закрукають кречети сизі. Стор. II. 143.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Постановити Cм. постановляти.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕТОРВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.