Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний.
Підписування, -ня, с. Подписываніе.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла.
Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября).
