Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикало

Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська. Шух. I. 17.
Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Зміев. у. Ум. гайдарик.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ). Угор.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.