Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикало

Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Вт... Cм. ут....
Грошови́тий, -а, -е. Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. ІІ. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Кинутися Cм. кидатися.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти). Мнж. 182.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Левиц. Пов. 30. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. К. Бай. 134. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом. К. (О. 1862. III. 23).
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.