Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикало

Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАЛО"
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Обридно нар. = обридливо.
Обрікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.