Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає.
Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка.
Туркут Cм. туркот.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку.
