Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рижуха

Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЖУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЖУХА"
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Омеґа, -ґи, ж. Раст. a) Rhododendron myrtifolium. Шух. І. 18, 19. б) Rhododendron ferrugineum L. Вх. Зн. 43. в) Rhodiola rosca. Лв. 101.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. Cм. трина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЖУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.