Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

решітце

Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТЦЕ"
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. І. 124.
Мотуша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = метуши́тися. Було ще дуже рано, але вже народ став мотушаться. Новомоск. у.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. мошо́к.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість. Желех.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. І. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Таборянин, -на, м. Находящійся въ лагерѣ, стоянкѣ, обозѣ. Кругом добро всім таборянам чиниш. К. МБ. XI. 143.
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕШІТЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.