Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуртовий

Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец. Гол. І. 210.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218.
Стьожина, -ни, ж. = стьожка. Яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла із застіжок додолу. Мил. 110.
Трембітанник, -ка, м. Музыкантъ, играющій на трембіті. Шух. І. 29. II. 72.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.