Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуртовий

Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Крамплі, -лів, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками. Гол. Од. 40.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Непохитно нар. Стойко.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.