Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусята

Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯТА"
Весінний, -а, -е. = весняний. Гол.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка ́= покритка. Вх. Зн. 18.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Обсвітити Cм. обсвічувати.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Приварити Cм. приварювати.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу? ЗЮЗО. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЯТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.