Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцулка

Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛКА"
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Казінка, -ки, ж.? Колись у дяків і... в школах, кара школярам за казінку, що не вміли штиха і д. — і така була... Ном. № 3632.  
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.  
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки. К. ПС. 110.
Швадрон, -ну м., швадро́на, -ни,, ж. Эскадронъ. А ритмайстер на конику швадрону рівнає. Гол. І. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦУЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.