Зратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли.
2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Огребом нар. — брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ.
