Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусячка

Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЯЧКА"
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Відколоти Cм. відколювати.
Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться. Вх. Уг. 260.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Чуб. І. 59. Довгою косою за гілля чепляється. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.