Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

густий

Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Камен. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. І. 111., Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТИЙ"
Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Відскочити Cм. відскакувати.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину. Шевч. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.