Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуртівник

Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець. Шух. І. 271. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТІВНИК"
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Прополоти Cм. прополювати.
Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала. Мкр. Н. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.