А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Ум. завива́ннячко.
Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Передом нар.
1) Впередъ, напередъ. Три роки передом собі слово дають.
2) Сначала, сперва. Передом заїхали в Москву.
3) Передъ. Передом себе.
4) Прежде, раньше. Передом мерли люде і в нас, а теперка ні. У нас у Слобідці передом було багато краще жить.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Понижать, понизить. Понизив ясла.
2) Унижать, унизить. Вони рідного тата й неню не понижали. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.
