Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцюцю

Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЮЦЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЮЦЮ"
Вигнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. II. 36.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Поперебивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Єв. І. IX. 31. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Кіевск. у. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Драг. 81. Уже наші жінки і подушки поперебивали. АД. II. 12.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦЮЦЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.