Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотати

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Н. п. Ум. скотинка, скоти́ночка.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.