Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назола

Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛА"
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Буяр, -ра, м. Большая лодка.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.