Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назнаменати

Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Вц... Cм. уц...
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе. Ком. II. 48.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.
Шторган, -на, м. Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАМЕНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.