Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накипілий

Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИПІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИПІЛИЙ"
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Квартирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ нварти́ра.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб. Міусск. окр.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі. О. 1862. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКИПІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.