Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Я кільком казав — коли не хотять. То хустку купила, то сорочок справила кільки. Сила одного чоловіка або кількох людей.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. 2) — манастир. Женскій монастырь. Я проведу вас в манастирь панянський.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега.
Чеснота, -ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.