Балабій. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей.
Герцювання, -ня, с.
1) = герець.
2) = гарцювання.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Облиш уже, не займай його. Мене облишила любая дівчина.
Плечиці, -чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. Cм. плече.
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
