Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Присмачити Cм. присмачувати.
Сварити, -рю́, -риш, гл.
1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Не свари на мене.
2) Ссорить.
Творець, -рця, м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни.
