Вудило, -ла, с. = вудлище.
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом.
Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Капаран, -на, м. Родъ верхней козацкой (у задунайскихъ сѣчевиковъ) одежды съ откидными рукавами. А він (кошовий Гладкий) у штанях широких, у шапці смушевій, капаран на йому з чотирма рукавами.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.
Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Одіткнув верх, устромив туди пику. Розпалить люльку і устромить йому в рот. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята.2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь.
