Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата.
Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Небожа, -жа́ти, с.
1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала.
2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати.
3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Ум. небожатко, небожаточко.
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Іди, доню, найди її, найди, привітайся.
Розіспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Разоспаться. Вечеряйте ж, дітки, я розіспався.
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська.
