Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недовершений

Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЕРШЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЕРШЕНИЙ"
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами. Желех.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101.
Оголошення, -ня, с. Объявленіе.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Чепиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОВЕРШЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.