Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти.
Попукати, -каю, -єш, гл.
1) Постучать.
2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius.
Хрокання, -ня, с.
1) Хрюканіе свиней.
2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
