Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться.
2) Лѣчиться (отъ раны).
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Міщане в личаках і в синіх каптанах. Парубок... у синьому сукняному каптані. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку.
Мача́тко, -ка, с. 1) Молодая кошечка. 2) Сережка дерева (ивы. вербы и пр.).
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
