Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Із матки старенької насміхається.
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ.
