Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невгавний

Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВНИЙ"
Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Відспівати Cм. відспівувати.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались. К. ЦН. 218.
Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Умостити Cм. умощувати.
Фелелувати, -лую, -єш, гл.за кого. Ручаться за кого. Шух. І. 51. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВГАВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.