Відбавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відбавитися, -влюся, -вишся, гл. Отлучаться, отлучиться. Нікуди на сторони одбавитись.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. 2) Сборщикъ податей.
Каторга, -ги, ж.
1) Гребное турецкое судно, галера. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі.
2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав.
Кацапюга, -ги, м. Ув. отъ кацап.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Невгодний, -а, -е. Неугодный. Сердита хазяйка — тікаю, невгодна — кидаю.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить.
