Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь.
Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Як амуницю спорядили і насушили сухарів.
Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Бога вихваляти.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Cм. лущик.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь.
Умонятися, -няюся, -єшся, гл. Устать, утомиться.
