Близно, -на, с. = блезно.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Настигати, -га́ю, -єш, сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл.
1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг.
2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Настигає й весна. Темна нічка настигала. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Настигли в город Таганрог.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Настигли ягоди.
Перегрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Перегребать, перегресть.
2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи.
3) Ворошить, переворошить сѣно.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Не ззість пес, поки не поваляє.
Прихаток, -тку, м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый.
