Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Копійка, -ки, ж.
1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі.
2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу.
Кривдний, -а, -е. Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ.
Обтекти Cм. обтікати.
Плуг, -га, м.
1) Плугъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався.
2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. Ум. плужок.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали.
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила.
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром.
