Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Лиснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = лисніти. Вода по полю лисниться.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Перед пред.
1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю.
2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати.
3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Якось перед якуюсь гору прийшли. Бог покликав перед себе чорта.
4) перед ча́сом. Преждевременно.
Повикінчувати, -чую, -єш, гл. Окончить многое.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Просмажити, -жу, -жиш, гл. Прожарить.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять.
