Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

атаман

Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТАМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТАМАН"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина. ЗЮЗО. І. 141.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу. Н. Вол. у.
Улюбленець,  -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять. Ном. № 11372.
Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.  
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АТАМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.