Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный.
2) Совершенно отличный, иной.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста.
Поступання, -ня, с. Успѣхъ. Не раз тішив він батька і вчителів незвичайним поступанням у науці.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ум. шрубо́к.
