Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Ходора и ходором, нар. Ходнемъ. Ходором ходити. Трястись. Як пустились танцювати, хата ходором ходить. Чарка й пляшка на столі ходором ходять, бо діти вовтузяться в хаті. Cм. еще ходити 12.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ.
