Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья.
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Особистий, -а, -е. Личный.
Патріотизм, -му, м. Патріотизмъ.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Най тобі мачуха сорочку вшиє.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. (Хату) околотом вшиває.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз.