Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахоплятися

Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. МВ. І. 100. На той саме час нахопився Чіпка. Мир. ХРВ. 330. 2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Мир. ХРВ. 12. Нахопився в лісі на вовків.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХОПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХОПЛЯТИСЯ"
Дробівни́ця, -ці, ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій. КС. 1898. VII. 42.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Поперестарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Перестарѣть (о многихъ).
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАХОПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.