Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчинка

Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧИНКА"
Болиголов, -ва, м. Раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Погарманити, -ню, -ниш, гл. Смолотить при помощи катка. Cм. гарман, гарманити. Що ми горох помолотимо, чачавицю погарманимо. Мил. 157.
Сертувати, -тую, -єш, гл. Таскать сюда и туда. Розбійники вдвох напали мене тай таскають; довго сортували мене сюди та туди по двору. Екатер. у. (Залюб.).
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.