Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Земля зашкарубла.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Хто його зна, чи похотять люде.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. 3) Раст. a) Echium vulgare L. б) Anchusa officinalis L. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. 5) Мѣдный купоросъ. 6) = сивуля 3.
