Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начути

Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Височок, -чка, м. Ум. отъ висок.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть. Г. Барв. 411.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.