Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли.
Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця.
Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі.
Засува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засу́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Задвигаться, задвинуться, засовываться, засунуться. 2) Осыпаться, засыпаться, засыпаться (землей). Вже й криниця тая засунулась і висохла.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Перекотиполе, -ля, с. раст. a) Gypsophila Led. б) Sapponaria vaccaria. Котиться перекотиполе.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно.
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
